Як повідомляє кореспондент "ЗіБ", такі думки були висвітлені на засіданні дискусійного клубу «Ефективне правосуддя» Секції суддів Асоціації правників України. Захід був присвячений обговоренню основних проблем та викликів судової реформи, а увага присутніх в основному була прикута до очищення або оновлення судової системи. Модератор заходу, суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Конституційної комісії Володимир Кравчукдоповів присутнім про результати зібрання Національної ради реформ при Президентові України, де реформатори обговорювали зміни до Конституції, а також проблеми переформатування судової системи.
За словами В.Кравчука, не зважаючи на те, що основні аспекти змін були погоджені, протиріччя між механізмом оцінювання, який пропонується закріпити у Перехідних положеннях Основного закону та механізмом, прописаним у законі «Про право на справедливий суд» залишились не усунутими, а переатестація суддів і досі гальмується через різне бачення процесу Радою суддів та Вищою кваліфікаційною комісією законників. Аби змінити ситуацію, модератор закликав присутніх створити власну концепцію перезавантаження Феміди та презентував свої напрацювання, які кількома днями раніше надіслав до редакції «ЗіБ».
Запрошені фахівці із пропозицією цілком погодились та відмітили, що поряд із очищенням у судовій системі накопичилась ціла низка проблем, які потребують негайного вирішення. Однією з них є непублічність законників, що дозволяє іншим гілкам влади безперешкодно формувати негативний імідж судів.
Своє бачення того, як вступити у діалог із суспільством виклав колега В.КравчукаОлександр Сасевич. На його думку суддям слід завойовувати медіа-простір та не уникати дебатів із політиками. Іншою проблемою є довіра до судової влади.
Суддя Господарського суду Харківської області Тетяна Суярко вкотре нагадала присутнім про розбіжності у результатах соціологічних досліджень з цього приводу та зазначила, що при їх проведенні дослідники не задавали респондентам головного питання: а чи були ті учасниками судових спорів? Якщо зважати саме на цей критерій, переконана Т.Суярко, рівень довіри до судів є досить високим. Довіра ж до судочинства тих, хто не мав до нього безпосереднього відношення, опосередковується довірою до керманичів держави, і дійсно є рекордно низькою. Крім того, низькою є довіра і до так званого процесу люстрації, а отже і його результати, переконана суддя, суспільство поставить під сумніви.