Верховний Суд України розглядаючи 5 жовтня 2016 р. справу про визнання правочинів недійсними, висловив свою правову позицію.
Статтею 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов’язання, а саме: зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини п’ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Суди встановивши, що строк дії іпотечного договору визначений повним виконанням зобов’язань іпотекодавця за генеральним договором (введення в експлуатацію спірного об’єкту будівництва) та враховуючи те, що спірне будівництво було завершено й будинок введений в експлуатацію (підтверджено сертифікатом, актом та не оспорювалося сторонами), дійшли до законного та обґрунтованого висновку, що іпотечний договір відповідно до положень статті 599 ЦК України припинив свою дію у зв’язку з повним виконанням основного зобов’язання, передбаченого генеральним договором.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 жовтня 2016 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Романюка Я.М.,
суддів: Гуменюка В.І.,
Охрімчук Л.І.,
Лященко Н.П.,
Сімоненко В.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МІТЕХ» до Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм», ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа – приватне акціонерне товариство «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», про визнання правочинів недійсними; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МІТЕХ», приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» про визнання іпотечного договору недійсним за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МІТЕХ» про перегляд судових рішень у справі,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МІТЕХ» (далі - ТОВ «ФК «МІТЕХ») звернулося до суду з позовом до Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» (далі -УСТФ «Укртелефільм»), ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа – приватне акціонерне товариство «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» (далі –ПАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс»), про визнання правочинів недійсними.
У травні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ «ФК «МІТЕХ», ПАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» про визнання іпотечного договору недійсним.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 4 лютого 2015 року, у задоволенні позову ТОВ «ФК «МІТЕХ» та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 березня 2016 року касаційну скаргу ТОВ «ФК «МІТЕХ» відхилено, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
У поданій до Верховного Суду України заяві ТОВ «ФК «МІТЕХ» просить скасувати рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «МІТЕХ» та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ «ФК «МІТЕХ» - ОСОБА_3 на підтримання заяви, а також на її заперечення представників УСТФ «Укртелефільм» - ОСОБА_4, ОСОБА_5, перевіривши доводи заяви, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 30 січня 2004 року між УСТФ «Укртелефільм» та ЗАТ «МІК «Інтерінвестсервіс», правонаступником якого є ПАТ «МІК «Інтерінвестсервіс», укладено договір про спільну діяльність без створення юридичної особи.
Відповідно до пункту 2.1 цього договору об’єктом спільної діяльності розуміється адміністративно-житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, розташований на земельній ділянці орієнтовно площею S га у АДРЕСА 1.
Договором про спільну діяльність без створення юридичної особи визначено Оператора – ЗАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», яке здійснює керівництво спільною діяльністю і організує ведення спільних справ учасників.
Пунктам 1.2. вказаного договору визначено, що предметом договору є забезпечення спільного будівництва, залучення коштів та здійснення спільного будівництва об'єкту будівництва – адміністративно-житлового комплексу з підземним паркінгом, що розташований по АДРЕСА 1, ведення спільної господарської діяльності з продажу та іншої реалізації приміщень об'єкта будівництва та отримання прибутку для учасників спільної діяльності.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що учасники зберігають свою юридичну самостійність. Майнова самостійність учасників щодо спільної діяльності обмежена в частині розпорядження майном, що є спільною власністю.
Згідно із пунктом 2.2. договору внески до спільної діяльності визначають розподіл часток спільної власності між учасниками в наступній пропозиції: Укртелефільм – 8,5%, Оператор (Інтерінвестсервіс») – 91,5%. Частки сторін визначаються на стадії «Проект» і оформлюються письмово двостороннім актом, який буде невід’ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 1.13 договору про спільну діяльність договір укладається на 4 роки і може бути продовжений на додатковий термін, якщо учасники дійдуть згоди про це. Договір буде продовжувати свою дію, якщо по закінченню 4 років об’єкт інвестування не буде введений в експлуатацію та в цьому разі буде діяти до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором.
Додатковою угодою НОМЕР 1 від 29 травня 2004 року до договору про спільну діяльність, змінено пункт 2.2 цього договору та викладено його у новій редакції - «внески до спільної діяльності визначають розподіл часток спільної власності між учасниками у наступній пропорції: - Укртелефільм 13,5%, - Оператор (Інтерінвестсервіс) – 86,5%.
Відповідно до додаткової угоди НОМЕР 2 від 7 червня 2005 року до договору про спільну діяльність доповнено статтю 13 договору пунктом 13.4, відповідно до якого кожна сторона має право передавати майнові права на свою частку в спільному мані для залучення фінансових (кредитних) ресурсів.
Згідно із актом розподілу квартир в адміністративно-житловому комплексі за адресою: АДРЕСА 1, сторони визначили перелік житлових та нежитлових приміщень, які передаються у власність кожній стороні, а саме: Укртелефільму три квартири у секції "А", три квартири у секції "Б", чотири квартири у секції "В", чотири квартири у секції "Г", три квартири у секції "Д", п'ять квартир у секції "Є", п'ять квартир у секції "Ж". Інша частина квартир в даному адміністративному комплексі передана другій стороні - ЗАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс". У зазначеному акті також вказано про те, що оформлення права власності на належну сторонам частку буде здійснено після реєстрації акта здачі об'єкта інвестування в ДАБК. Сторони не мають взаємних претензій щодо розподілу житлових та нежитлових приміщень в об'єкті інвестування. Вказаний акт підписаний керівництвом кожної сторони договору та містить відповідні печатки сторін договору.
7 вересня 2006 року у забезпечення зобов'язань за генеральним договором НОМЕР 3 від 12 вересня 2005 року, між ЗАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» та ТОВ «ФК «МІТЕХ», які є сторонами генерального договору уклали договір іпотеки, відповідно до умов якого ЗАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» передало в іпотеку ТОВ «ФК «МІТЕХ» майнові права на нерухомість, яка є об’єктом будівництва, а саме: адміністративно-житловий комплекс в вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, який споруджується на АДРЕСА 1.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору іпотеки від 7 вересня 2006 року зобов’язанням за цим договором є зобов’язання іпотекодавцю щодо організації спорудження об’єкта будівництва у встановлені строки та належної якості, у відповідності з документацією за генеральним договором. За умовами основного зобов’язання, іпотекодавець зобов’язаний: за рахунок власних та залучених сил збудувати і здати в експлуатацію у встановлений строк об’єкт будівництва, згідно з проектно-кошторисною документацією; застрахувати об’єкт будівництва у відповідності з умовами основного зобов’язання; використовувати спрямовані на будівництво кошти за цільовим призначенням; здійснювати технічне забезпечення спорудження об’єкту будівництва; замовити технічну документацію на об’єкт будівництва та на кожну його складову частину; забезпечити виконання будівельно-монтажних робіт на об’єкті будівництва у відповідності з будівельними нормами і правилами; ввести об’єкт будівництва в експлуатацію у встановлені строки; оформити складові частини об’єкту будівництва у власність у тому числі третіх осіб у відповідності з умовами основного зобов’язання.
У пункті 2.3 цього іпотечного договору передбачено, що строком виконання основного зобов’язання іпотекодавця є запланована дата введення об’єкта будівництва в експлуатацію, що визначена генеральним договором
НОМЕР 3 від 12 вересня 2005 року
Окрім того, 7 вересня 2006 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 28 липня 2006 року між ЗАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» та акціонерний комерційний банк «Форум» (далі - АКБ «Форум») укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ЗАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» передало в іпотеку АКБ «Форум» майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, що стане власністю ЗАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» після завершення будівництва, а саме: адміністративно-житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, який споруджується на АДРЕСА 1.
У зв'язку з посвідченням даного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 накладено заборону на відчуження переданого в іпотеку майна - по АДРЕСА 1.
Пунктом 3.1.6 договору іпотеки передбачено, що іпотекодавець зобов'язується не відчужувати предмет іпотеки та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб. Пунктом 3.4 іпотечного договору встановлено, що іпотекодавець (сторони договору про спільну діяльність) зобов'язується не відчужувати предмет іпотеки та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб, зокрема, не передавати його в найм, оренду, користування іншим особам, наступну іпотеку тощо, без отримання попередньої письмової згоди від іпотекодержателя (ТОВ «ФК «МІТЕХ»). Інформація про заборону відчуження предмету іпотеки відображена у відповідних реєстрах, в тому числі у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно з сертифікатом серії НОМЕР 4, виданим 23.04.2012 року, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта - будівництво адміністративно–житлового комплексу із підземним паркінгом на АДРЕСА 1 – проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації (а.с.114).
У зазначеному сертифікаті вказано, що він виданий на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 5 квітня 2012 року. У сертифікаті також зазначено, що замовником об'єкту будівництва є Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм".
28 липня 2009 року між УСТФ «Укртелефільм» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого
УСТФ «Укртелефільм» відступила, а ОСОБА_2 набула майнових прав на квартиру (будівельний номер НОМЕР 5) на НОМЕР 6 поверсі секції Б, яка знаходиться в житловому будинку по АДРЕСА 1.
1 жовтня 2013 року між УСТФ «Укртелефільм» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу майнових прав від 28 липня 2009 року. Відповідно до договору відступлення права вимоги
від 2 жовтня 2013 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, останній набув права вимоги і став покупцем за договором купівлі-продажу майнових прав від 28 липня 2009 року.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 30 вересня 2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 січня 2015 року визнано недійсним іпотечний договір від 7 вересня 2006 року, укладений між ТОВ «ФК «МІТЕХ» та ПАТ «МІК «Інтерінвестсервіс».
Відмовляючи в позові ТОВ «ФК «МІТЕХ» суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що на час звернення до суду не встановлено порушених прав та інтересів ТОВ «ФК «МІТЕХ», оскільки з квітня 2012 року – часу введення в експлуатацію спірного об’єкту будівництва, тобто повного виконання зобов’язань за генеральним договором, які були забезпечені іпотекою, зазначений іпотечний договір припинив свою дію. Крім того, позивачі не є сторонами оспорюваних правочинів.
У наданих для порівняння постановах Верховного Суду України:
- від 9 вересня 2015 року суд виходив із того, що аналіз змісту статті 599 ЦК України та положень Закону України «Про іпотеку» дає підстави для висновку про те, що припинення зобов’язання можливе за умови його належного виконання, що проведено належним чином, а розірвання кредитного договору не є підставою для припинення іпотеки, якою може забезпечуватися виконання зобов’язання, що виникло до набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору.
- від 23 вересня 2015 року суд виходив із того, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), тому в кредитора за договором залишається право вимоги до боржника, а боржник не звільняється від обов’язку розрахуватися з кредитором, відповідне право вимоги залишається навіть після спливу строку договору. Таким чином розірвання основного договору не є підставою для припинення іпотеки, якою може бути забезпечене виконання зобов’язання, що виникло до набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору.
- від 4 грудня 2013 року суд виходив із того, що з огляду на положення статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи (виключення з реєстру суб’єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Оскільки основне зобов’язання за кредитним договором не припинилося, тому немає підстав для припинення й іпотеки.
- від 22 жовтня 2014 року суд виходив із того, що сам факт закінчення строку дії кредитного договору за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником.
Статтею 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов’язання, а саме: зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини п’ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється у разі:
припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;
набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;
визнання іпотечного договору недійсним;
знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;
з інших підстав, передбачених цим Законом.
Суди попередніх інстанцій, встановивши, що строк дії іпотечного договору визначений повним виконанням зобов’язань іпотекодавця за генеральним договором (введення в експлуатацію спірного об’єкту будівництва) та враховуючи те, що спірне будівництво було завершено й будинок введений в експлуатацію (підтверджено сертифікатом, актом та не оспорювалося сторонами), дійшли до законного та обґрунтованого висновку, що іпотечний договір відповідно до положень статті 599 ЦК України припинив свою дію у зв’язку з повним виконанням основного зобов’язання, передбаченого генеральним договором.
Таким чином, відмовляючи в позові ТОВ «ФК «МІТЕХ» суди дійшли до правильного висновку про те, що права іпотекодержателя ТОВ «ФК «МІТЕХ» не порушені й не можуть бути порушені укладеними договорами купівлі-продажу майнових прав між УСТФ «Укртелефільм» та ОСОБА_2 та договором відступлення права вимоги від 2 жовтня 2013 року між
ОСОБА_2 та ОСОБА_1, оскільки основне зобов’язання за генеральним договором виконане – будівництво завершене та у квітні 2012 року об’єкт будівництва введено в експлуатацію, а відтак іпотечний договір припинив свою дію.
Окрім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 30 вересня 2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 січня 2015 року іпотечний договір, укладений
7 вересня 2006 року між ТОВ «ФК «МІТЕХ» та ПАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» визнано недійсним.
За таких обставин слід дійти висновку, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, що відповідно до частини першої статті 360-5 ЦПК України є підставою для відмови в задоволенні заяви.
Керуючись пунктом 1 статті 355, пунктом 2 частини першої статті 360-3, статті 360-5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а :
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МІТЕХ» відмовити.
Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.
Головуючий Я.М. Романюк
Судді: В.І. Гуменюк
Н.П. Лященко
Л.І. Охрімчук
В.М. Сімоненко
_03_03.png)
