Сьогодні, 31 жовтня 2016 року відбулося чергове засідання Пленуму Верховного Суду України під головуванням Голови ВСУ Ярослава Романюка.
Відповідно до порядку денного було розглянуто питання звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо відповідності (конституційності) окремих положень пунктів 8 і 11 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» частині першій статті 8 та частині третій статті 22 Конституції України. Підставою для розгляду цього питання стала ухвала одного з апеляційних судів, який зупинив провадження у справі та звернувся до Верховного Суду України з приводу необхідності перевірити на відповідність Конституції деяких положень Закону України «Про національну поліцію».
Пленум дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для звернення, зважаючи на непереконливі аргументи ухвали апеляційного суду. Було зауважено, що правове регулювання питання звільнення працівників, які перебувають на публічній службі, а також матерів, які знаходяться у соціальній відпустці по догляду за дитиною, закріплено як на конституційному рівні, так і належним чином врегульовано на законодавчому рівні. Крім того, системний аналіз практики застосування судами вказаного питання свідчить, що судами різних рівнів неодноразово вирішувалися справи із подібною фабулою.
У зв’язку з набранням чинності 30 вересня 2016 року законів України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та «Про судоустрій і статус суддів» в українському законодавстві з’явилася низка новел, в яких не передбачено інституту судових засідателів. Натомість положення Цивільного процесуального кодексу України передбачають необхідність розгляду справ за участю народних засідателів. Тобто з 30 вересня 2016 року створилася прогалина у законодавстві, що призвело до блокування правосуддя через неможливість розгляду цивільних справ щодо обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, усиновлення, надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку, примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу.
Проте, у результаті обговорення судді ВСУ дійшли висновку, що це звернення також не мало достатніх підстав через те, що зазначені положення ЦПК України на підставі пункту 1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України втратили чинність. У зв’язку з цим згадані положення не можуть бути предметом розгляду КСУ, оскільки їх юрисдикція поширюється виключно на чинні нормативно-правові акти.
Крім того, для приведення положень ЦПК у відповідність до Конституції України необхідно внести відповідні зміни до законодавства, що є виключною компетенцією ВРУ. До того часу потрібно застосовувати положення Конституції як норми прямої дії.
Також, Пленум вирішив внести зміни до персонального складу Науково-консультативної ради при ВСУ, а саме вивести з персонального складу НКР суддю Верховного Суду України у відставці Валентина Барбару, увести до персонального складу НКР суддю ВСУ Олега Кривенду, обрати головою НКР суддю ВСУ, кандидата юридичних наук, заслуженого юриста України - Василя Гуменюка, обрати заступником голови НКР суддю ВСУ, кандидата юридичних наук, заслуженого юриста України - Олега Кривенду.
_03_03.png)
